| Основна мета уроків з виконанням
практичних робіт — формування специфічних для
географії вмінь і навичок, тісно пов'язаних із
засвоєнням теоретичних знань, їх закріпленням і застосуванням. Змістом навчальної діяльності учнів
на цих уроках є виконання практичних робіт, що
забезпечує формування відповідних рівнів компетентності, визначених
навчальною програмою. У процесі вивчення географії теоретична й практична діяльність учнів тісно пов'язана,
тому більшість умінь формується одночасно із
засвоєнням знань у ході вивчення нового матеріалу.
Частина практичних робіт виконується на уроках
(наприклад, розв'язання задач на визначення
місцевого й поясного часу, аналіз
геологічного профілю території і т. ін.). Іншу частину робіт доцільно виконувати
після вивчення нового матеріалу на етапі
закріплення й узагальнення знань. Практичні роботи проводяться й під час
перевірки матеріалу, вивченого на попередньому уроці. У цьому разі учні діють
за зразком, виконуючи роботи з опису рівнин, порівняльної характеристики річок, визначення географічних координат та ін. У програмі практичні роботи розподіляються, на навчальні (тренувальні) і підсумкові. Перші — мають завданнями оволодіння
якимось прийомом навчальної роботи (наприклад, визначення географічного положення об'єкта,
позначення його на карті тощо), закріплення
знань, формування та тренування різноманітних умінь. Наприклад, практична робота з аналізу кліматичних діаграм із теми «Африка» має навчальний
характер, а при вивченні наступних материків такі роботи є
тренувальними. Підсумкові роботи проводяться, як
правило, після серії тренувальних із метою
перевірки сформованих умінь і навичок та їх
подальшого розвитку.Підсумкові роботи за змістом найчастіше присвячені складанню описів або характеристикоб'єктів, компонентів природи, природних комплексів, галузей господарства, характеристик економічних районів тощо. Для їх виконання, як правило,
виділяють спеціальні уроки, основна мета яких — відпрацювання відповідних умінь і навичок. Проводяться такі уроки
тоді, коли на виконання
завдань потрібні значні витрати часу (наприклад, виконання зображення на
топографічній карті, складання порівняльної характеристики країн, економічних районів тощо). Уроки практичних робіт
мають такі структурні елементи: - постановка навчально-виховних завдань; - ознайомлення з навчальними засобами,
необхідними для виконання роботи; - надання інструкцій з оволодіння прийомами навчальної роботи й оформлення результатів
виконаних завдань; - підбиття підсумків; - завдання додому. Успіх виконання практичної роботи
залежить від чіткої організації цієї діяльності вчителем і рівня оволодіння учнями прийомами навчальної роботи: порівнювати, зіставляти, робити обчислення, складати характеристики за планом, встановлювати залежність, виявляти спеціалізацію господарства, працювати з картою тощо. Для перевірки та оцінювання результатів виконання
практичних робіт учителю доцільно самостійно обрати форму її здійснення з
урахуванням конкретної ситуації. Наприклад, один із варіантів може бути таким: на
початку уроку вчитель обходить клас і перевіряє, чи всі учні виконали
практичну роботу, потім вибірково
викликає учнів для пояснення виконання
роботи й оцінює відповіді, а після
закінчення вивчення теми збирає всі
роботи, перевіряє правильність виконання
і виставляє оцінку за практичну
роботу в цілому. Зазначмо, що вчителю важливо вести постійну роботу з попередження типових помилок учнів, а також із розробки раціональних методів виконання й перевірки практичних робіт. Остаточне оформлення робіт учні, як правило, виконують удома, тому
потрібно наперед повідомити їм
термін здачі робіт для перевірки. При
цьому можливе складання календарного
плану виконання практичних робіт на
семестр або цілий навчальний рік, який
доводиться до відома учнів, що сприяє розвитку їх самостійності в організації власної навчальної діяльності. Доцільно мати в кабінеті зразки виконаних
робіт з певною оцінкою (за рівнями сформованої компетентності) і короткою
анотацією, з якої можна дізнатися, за що
поставлена та чи інша оцінка.У ході проведення атестації практичних робіт
рекомендується здійснювати перевірку
за групами вмінь, які відповідають рівням сформованої
компетентності учнів. Серед них повинні бути такі показники: точність використання наукових термінів,
повнота й правильність відповіді, логічність побудови відповіді, використання
додаткових джерел інформації краєзнавчого
змісту, матеріалів преси, розуміння причинно-наслідкових
зв'язків, що зумовили особливості об'єкта чи явища, оволодіння географічними прийомами навчальної роботи (розуміння суті прийому, вияв його в дії), акуратність та оптимальність у виконанні
завдань (особливо на контурних картах, схематичних
малюнках, кресленнях, у таблицях, графіках, діаграмах) тощо. Рівні складності завдань для практичних робіт
відповідають рівням сформованої компетентності учнів та
рівням їхньої пізнавальної діяльності (репродуктивному,
евристичному, дослідницькому). Учитель повинен враховувати рівні розвитку пізнавальних можливостей як
класу в цілому, так і окремих учнів. Рівні пізнавальної діяльності задаються вчителем через зміст тих чи інших запитань і завдань відповідно до теми роботи. Наприклад, завдання 1-го
рівня: уважно оглянути яр і виявити місця, де вода
найбільше розмила гірські породи; 2-го — оглянути ці місця і виявити, чому тут найбільше
розмивання; 3-го — оглянути місце, де яр виходить на рівнину, і пояснити, чому тут вода не вимила собі русло. Серед
найважливіших завдань учителя — організувати роботу
так, щоб учні могли застосовувати набуті уміння і за
зразком, і в нових навчальних ситуаціях. Щоб кожен учень міг виконати всі види робіт, а не обмежувався
тільки одним із них, наприклад, тільки пояснити якесь явище чи закономірність. Різниця в оцінюванні завдань однакового
рівня складності може бути зумовлена якістю їх
виконання, але не їх відмінністю між собою. В організації
оцінювання виконаних робіт потрібно передбачити
частку, яка відповідає якості оформлення роботи, наприклад 2 бали. При цьому обов'язковим є попереднє пояснення
вимог до оформлення, зокрема використання кольорів (тільки робочих — синього й червоного — чи й інших),
шрифтів, малюнків, символів тощо. Так, іноді учні при
виконанні завдань на контурних картах використовують для оформлення художню рамку, поза
масштабні символи, написи простим олівцем т. ін., що змінює суть роботи і вимагає нераціональних витрат часу.
| 
